Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок)"Ромашка"комбінованого типу Добровеличківської селищної ради

Перший раз у перший клас

 


 


Готуємо до навчання у школі

Що потрібно для успішного старту першокласника.

Рекомендації батькам

Перший клас — певною мірою випробування для дітей і батьків. Нові форми роботи, зміна розпорядку дня та незнайомий колектив. Скористайтеся рекомендаціями та допоможіть дитині підготуватися до навчальної діяльності.

Самоорганізація

Час від часу пропонуйте дітям виконати вдома завдання, що безпосередньо не пов’язане з освітнім процесом. Наприклад, розповісти про свої враження від екскурсії, підготувати виступ до родинного свята, намалювати листівку другові, скласти розповідь про домашнього улюбленця тощо. Складіть разом розклад цікавих справ, де схематично позначте вид діяльності та час, зокрема на вихідні. Тут можна визначити час для гри, рухливих розваг, сталих домашніх обов’язків тощо. Розмістіть розклад на видному місці, бажано біля годинника. Так ви допоможете майбутньому першокласнику «подружитися з часом» і сформувати навички самоорганізації, зокрема:
• дотримуватися режиму дня;
• виконувати домашнє завдання самостійно та вчасно.

Надалі ці навички зумовлять у дитини відповідальне ставлення до систематичного виконання завдань.

Упевненість у собі

Підтримуйте віру дитини у власні сили та формуйте в неї адекватну самооцінку. Шестирічний першокласник — дошкільник за віковими характеристиками — навчається, аби продемонструвати свої досягнення батькам, педагогам, одноліткам, бути «дорослим» і значущим. Тому не забувайте цікавитися настроєм дитини та її шкільними справами. Бо якщо вона відчує, що вам байдуже, то втратить жагу до навчання.

Здоров’я

Зверніть увагу на стан фізичного розвитку та здоров’я дитини. Не ігноруйте хронічні захворювання чи алергію. Зважайте також на часті (4—6 разів на рік) захворювання дитини. Від стану здоров’я залежить, як вона буде навчатися, сприймати й пізнавати навколишній світ, запам’ятовувати інформацію, мислити, читати, писати, розв’язувати завдання тощо. Тож зважайте на цей чинник, аби визначитися, чи варто вже віддавати дитину до школи.

Раціон і режим

Забезпечуйте майбутньому першокласнику повноцінні сон і їжу. Установлений час сну — це найліпший спосіб допомогти вашій дитині вчасно засинати й повноцінно висипатися. Лише завдяки цьому вона зможе поповнити енергію, яку витратила протягом дня. Щодо їжі, то вона має бути поживною, щоб організм отримував речовини, необхідні для нормальної роботи мозку, серця, легенів та інших органів. Окрім того, збалансоване харчування запобігає гіповітамінозу.

Комунікація

Зважайте на самовідчуття дитини в колективі. Це ще один важливий показник готовності до школи. Сором’язливий першокласник, найімовірніше, втомлюватиметься від великої кількості однолітків. «Діти штурхаються і шумлять», — скаже він, коли повернеться додому після уроків. Що потрібно зробити, якщо дитина втомлюється від однолітків у школі? Найперше — не залишайте її на групу продовженого дня.

Активні й товариські діти також можуть зіткнутися з проблемами спілкування. Наприклад, не вміють тримати дистанцію з дорослим, якому може бути неприємним фамільярне ставлення. Тому навчайте дитину спілкуватися з однолітками й дорослими відповідно до соціальних норм.

Рухова активність

Організовуйте активність дитини. Якщо вона постійно рухається: стрибає, бігає, грається, — то вона здорова. Тож не зупиняйте дитину й не примушуйте її посидіти. Натомість грайте в рухливі ігри, що розвивають гнучкість, спритність і швидкість. Улітку привчайте приймати прохолодний чи контрастний душ, купайтеся у відкритих водоймах — це зміцнить нервову, імунну й інші системи організму. Такі заходи сприятимуть повноцінному фізичному розвитку дитини, загартують її та поліпшать стан здоров’я.

Уважність

Дізнайтеся, як дитина розуміє, сприймає та запам’ятовує інструкцію. Запропонуйте їй зібрати щось із конструктора, приміром будиночок із шести кубиків. Або виконати графічне завдання, наприклад, домалювати поруч із певною фігурою ще кілька таких самих. Зверніть увагу, скільки часу знадобиться дитині, щоб почати виконувати завдання. Якщо вона більше п’яти хвилин не може сконцентруватися, то й у класі, після того як учитель дасть завдання, вона ловитиме ґав і не включиться вчасно у процес.



Підготовка дитини до шкільного життя у запитаннях і відповідях

 

Думки про те, чи варто готувати дитину до школи і як це робити, досі різняться. Батьки та педагоги хапаються за голову, намагаючись визначити, чи дійсно корисні підготовчі програми та як допомогти дитині успішно адаптуватися до шкільного життя. 

 Уже не один десяток років проблема готовності до школи

залишається на піку популярності. Педагоги та батьки майбутніх першокласників інколи дезорієнтовані псевдовимогами, які не враховують ні вікових особливостей розвитку дошкільника, ні індивідуальних можливостей шестирічної дитини. Тому всім учасникам освітнього процесу важливо відчувати професійну підтримку на складному шляху підготовки дитини до навчання у школі. Це засвідчили понад чотири тисячі переглядів вебінару «Як підготувати дитину до шкільного життя» та численні запитання від його учасників. Хочу відповісти на деякі з них.

Чи правда, що більшості шестирічок складно адаптуватися до навчання у школі? Чому так

Дійсно, статистика свідчить про те, що близько 70% першокласників не готові до навчання у школі. Їхня адаптація у стінах школи проблематична й залишає негативний слід на психіці. Причин цього багато, проте провідна — педагоги та батьки зазвичай концентруються переважно на інтелектуальній готовності дитини, а психологічну ігнорують. Водночас саме психологічна готовність забезпечує успішний перехід до систематично організованого шкільного навчання.

Щоб дитина легше адаптувалася до шкільного життя, потрібно приділяти увагу психологічній готовності до навчання у школі. Це сукупність морфофізіологічних і психологічних особливостей дитини старшого дошкільного віку, зокрема, наскільки в неї сформовані:

  • нервова система;
  • особистісні якості;
  • психічні процеси тощо.

  Як допомогти дитині налагодити взаємини з однолітками 

Налагодити взаємини з однолітками дитині допоможуть сформовані комунікативні навички. Тому під час підготовчої роботи потрібно навчати дошкільників комунікувати з однолітками та дорослими. Щоб дитина могла вибудовувати успішні соціальні комунікації, потрібно в неї сформувати:

  • лідерські якості та навички;
  • адекватну самооцінку;
  • потребу в спілкуванні з іншими;
  • уміння приймати інтереси групи дітей тощо.

Як переконатися, що дитина готова до школи фізично 

Фізичний розвиток визначає витривалість дитини, її здатність справлятися зі шкільним навантаженням без напруження та шкоди для здоров’я. Тому, щоб переконатися в готовності дитини до навчання, перевірте основні показники:

 
  • зріст не менше 110 см;
  • наявність постійних зубів;
  • задовільний стан здоров’я;
  • розвиток усіх фізіологічних процесів відповідно до вікових норм.

Визначити функціональну готовність дитини до навчання у школі допоможуть спеціальні методики: філіппінський тест, вправи «Перемога», «Ріжки» тощо. Також дитина має вміти:

  • пройти 10 кроків без підтримки по рівній лінії чи бордюру;
  • спуститися по сходах двома ногами по черзі;
  • підкинути та зловити м’яч однією рукою;
  • самостійно їсти, одягатися, мити руки тощо.
  • На що звернути увагу вихователю під час роботи зі старшими дошкільниками

З педагогічного погляду, готова до навчання у школі дитина володіє спеціальними вміннями й навичками. Їх зміст та обсяг визначають програмами дошкільної освіти. Також вихователям і батькам потрібно розвивати в дітей:

  • пізнавальну увагу — її обсяг, стійкість; уміння розподіляти, переключати й концентрувати увагу; здатність до тривалого зосереджування;
  • довільну пам’ять — здатність легко запам’ятовувати задані слова, образи, інструкції тощо;
  • мислення — вміння розмірковувати, аналізувати, порівнювати, встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, робити висновки тощо;
  • комунікативні навички — достатній словниковий запас; уміння вести діалог, висловлювати думку, складати розповідь тощо;
  • здатність до навчання — здатність розуміти та приймати навчальне завдання, свідомо підпорядковувати свої дії правилам.

Що робити, якщо дитина постійно відволікається та не слухає вихователя 

Одне з основних завдань підготовки дитини до навчання у школі — навчити її слухати та переказувати почуте, відповідати на запитання відповідно до теми. Проте через вікові особливості дошкільники не можуть довго утримувати увагу. Тому потрібно постійно змінювати види діяльності дітей під час організованих форм роботи.

Важливо не перевантажувати дитину інформацією, яку вона ще не може повністю сприйняти. Подавайте знання дозовано. Добирайте інформацію, яка відповідає віковим інтересам і можливостям дитини.

Як переконати батьків шестирічок, що вміння читати й писати — це не головне 

Поясніть батькам вихованців, що навички письма починають формувати у школі, бо дошкільники зазвичай не готові до такої діяльності. Це дуже складний процес, у якому важливо все — правильна постава, положення ручки, спосіб пояснення, послідовність вивчення букв тощо.

Замість того щоб виконувати забаганки батьків та навчати дітей письма, проілюструйте батькам основні напрями підготовчої роботи. Розкажіть, як потрібно розвивати дрібну моторику, зорове сприймання, пам’ять тощо. Запропонуйте варіанти підготовчих ігор і вправ.

Навчати читати також потрібно поступово відповідно до індивідуальних особливостей кожної дитини. Запропонуйте батькам поміркувати, чому для них важливо, щоб дитина навчилася читати саме в дошкільному віці. Причина в зацікавленості дитини чи в амбіціях батьків?

Якщо дитина проявляє інтерес до читання, поясніть, що така робота має бути індивідуальною. Скажіть, що важливо правильно сформувати механізм читання. Відтак запропонуйте батькам цікаві ігри та вправи, порекомендуйте методичну літературу тощо.

Як сформувати в дітей позитивне ставлення до навчання у школі 

Щоб дитина позитивно ставилася до школи, потрібно сформувати основну передумову навчальної діяльності — інтерес до навчання. Проте робити це потрібно не під час занять, а під час ігор. Бо саме гра є провідним видом діяльності дошкільників. Тому, аби зацікавити дітей шкільним життям, проведіть серію сюжетно-рольових і режисерських ігор «Школа». Під час підготовки до ігор збагатіть знання дітей:

  • організуйте екскурсію до школи та класу, де діти навчатимуться;
  • розгляньте й обговоріть зміст картин, ілюстрацій та листівок із зображенням учителів, школярів, класної кімнати тощо.
  • прочитайте й обговоріть із дітьми твори художньої літератури про школу;
  • перегляньте разом короткі відеоролики про шкільне життя.

У квітні-травні проведіть цикл бесід про школу та шкільні правила, взаємини вчителя та учнів тощо. Це дасть змогу з’ясувати уявлення та очікування дітей щодо майбутнього шкільного життя.

 

  • Навіщо потрібно вчитися? А ви хочете вчитися? Чому?
  • Яким ви собі уявляєте вчителя?
  • Що необхідно учням, щоб навчатися у школі?
  • Як можна здогадатися, що знаходишся в будівлі школи?
  • Що учні роблять під час уроків?

Чи варто залишати дитину ще на рік у старшій групі 

Однозначної відповіді на це запитання немає. Завжди потрібно спиратися на інтереси дитини. Якщо шестирічка не готова до навчання у школі або має послаблене здоров’я, то, звісно, краще залишити таку дитину ще на рік у дитсадку. Адже несформовані навички навчальної діяльності та відсутність психологічної готовності до шкільних навантажень можуть спричинити появу в дитини комплексу «невдахи». Водночас якщо дитина готова до навчання у школі, то залишати її ще на рік у дитячому садку не варто.

Що варто розказати батькам і педагогам про підготовку дітей до навчання у школі 

Насамперед потрібно застерегти педагогів і батьків від неправильних дій. Незважаючи на те що в сучасній освіті активно пропагують особистісно-орієнтований підхід, у практиці роботи багатьох закладів освіти домінує навчально-дисциплінарна модель. Вона не втрачає популярності, бо дає змогу без зайвих зусиль організовувати та контролювати педагогічний процес. Тому дитину навчають читати, писати, рахувати тощо. Увага педагогів і батьків зазвичай прикута не до талантів і здібностей дитини, які потрібно заохочувати, а до її слабких «сторін». Тож під час спілкування з педагогами й батьками потрібно формувати в них уявлення, як побудувати підготовку дитини до шкільного життя за принципом «Не зашкодь!».

Відповідь на останнє запитання не завершує наш професійний діалог щодо підготовки дитини до шкільного життя. Адже вибудувати підготовчу роботу і не втратити «дорогою до школи» індивідуальність дитини складно. 



АНКЕТА 

 

Інструкція. Шановні батьки! Оберіть, будь ласка, той варіант відповіді до кожного запитання анкети, який Ви вважаєте правильним.

1. Чи хоче Ваша дитина йти до школи?

 

 
Так
 
Ні
 
Не знаю

2. Чому Ваша дитина (не) хоче йти до школи?

 
Хоче, тому що 
 
Не хоче, бо 
 
Інша відповідь: 

3. Чи маєте Ви намір наймати репетитора для підготовки дитини до шкільного навчання?

 
Так
 
Не знаю

4. Чи розповідаєте Ви дитині про своє навчання у школі?

 
Так, часто
 
Так, іноді
 
Ні, дитина ще замала, щоб зрозуміти
 
Ні, не маю на це часу
 
Інша відповідь: 

5. Чи потрібні дітям старшого дошкільного віку екскурсії до школи?

 
Так
 
Ні
 
Не знаю

6. Хто має зацікавлювати дитину навчанням у школі?

 
Вихователі
 
Вихователі і вчителі початкових класів
 
Батьки
 
Батьки та вихователі
 
Ніхто
 
Вихователі, батьки, вчителі початкових класів
 
Інша відповідь: 

Дякуємо за співпрацю!

 



Тест для батьків «Чи готова дитина до навчання в школі»

Інструкція. Шановні батьки! Дайте ствердну чи заперечну відповідь на запропоновані нижче запитання.

 

Запитання

Відповідь

Так

Ні

Чи хоче ваша дитина йти до школи?

 

 

Чи думає дитина про те, що у школі багато дізнається й вчитися їй буде цікаво?

 

 

Чи може ваша дитина самостійно виконувати завдання, що потребує зосередженості впродовж 30 хв, наприклад збирати конструктор?

 

 

Чи соромиться ваша дитина незнайомих людей?

 

 

Чи вміє ваша дитина складати розповіді за картиною не менш ніж із п’яти речень?

 

 

Чи може ваша дитина розповісти напам’ять кілька віршів?

 

 

Чи граматично правильно вона будує речення (відмінює іменники, узгоджує їх із прикметниками тощо)?

 

 

Чи вміє ваша дитина читати по складах або цілими словами?

 

 

Чи вміє ваша дитина лічити від 1 до 10 та у зворотному порядку?

 

 

Чи може дитина виконати ваше доручення точно та вчасно?

 

 

Чи любить малювати і розфарбовувати картинки?

 

 

Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм, наприклад робити аплікації?

 

 

Чи може зібрати пазл із п’яти частин за 1 хв?

 

 

Чи знає дитина назви диких і свійських тварин?

 

 

Чи може узагальнювати поняття, назвати одним словом, наприклад такі предмети, як шафа, диван, комод тощо?

 

 

Чи любить ваша дитина самостійно працювати — малювати, збирати мозаїку тощо?

 

 

Чи може вона розуміти та точно виконувати словесні інструкції?

 

 

Чи може дитина самостійно одягтися відповідно до погоди?

 

 

Чи має дитина обов’язки в родині?

 

 

Чи виконує вона їх самостійно та вчасно (чи лише за вашим нагадуванням)?

 

 


Дякуємо за співпрацю!



Що має знати і вміти дитина, коли йде до школи

<button class="btn btn-theme commentMarker" type="button" value="Довідкову таблицю

Тема

Запитання

Я сам

Батькам варто впевнитися, що дитина знає:

своє повне ім’я та дату народження;

домашню адресу і телефон.

Майбутній першокласник має вміти виразно та зрозуміло розповісти про:

свої захоплення й улюблені заняття;

симпатії та антипатії;

друзів із дитячого садка та подвір’я;

розпорядок дня тощо.

У дитини до шести років має бути чітко сформоване уявлення про своє тіло:

назви частин тіла;

їхні функції (хоча б у загальних рисах)

Моя сім’я

Звісно, до першого класу дитина вже знає, хто входить до складу її сім’ї. Проте її можуть розпитувати про вік та професію її родичів. Тому батькам слід детально розповісти про свою роботу:

як правильно називається професія мами/тата;

як називається місце роботи мами/тата;

у чому полягають службові обов’язки мами/тата.

Якщо це можливо, бажано привести дитину до себе на роботу — так їй легше буде все зрозуміти. Якщо такої можливості немає, варто показати їй відповідні фотографії, розказати, чим займаються батьки та інші працівники.

Іноді запитання вчителів пов’язані з родинними зв’язками:

ким ти доводишся бабусі?

а тато мамі?

а тато дідусеві?

Аби розібратися в хитросплетіннях сімейних стосунків, можна намалювати маленьке генеалогічне дерево, наклеїти на нього фотографії родичів та підписати, хто кому і ким доводиться.

Також слід упевнити майбутнього першокласника, що йдеться лише про кровну спорідненість. Тому навіть якщо дитина справедливо вважає улюбленого лабрадора повноправним членом сім’ї, не варто говорити про це всерйоз

Світ навколо мене

Ерудиція сучасних дошкільників значно відрізняється від світогляду їхніх однолітків 20-30 років тому. Цьому сприяють дитячі енциклопедії, розвивальні телепрограми та інтернет. Але нерідко шестирічну дитину, яка впевнено розмірковує про різновиди доісторичної фауни та чорні діри, може загнати у глухий кут найпростіше запитання про ознаки змін пір року або про назву сусідньої річки. Однак саме базові уявлення про світ, розуміння причинно-наслідкових зв’язків між найпростішими природними явищами становлять той базис знань, на які опирається вчитель, коли планує навчальний процес у першому класі.

Майбутній школяр має знати:

як називається місто (село) і країна, де він проживає;

які природні об’єкти розміщені поруч (ліси, парки, водойми, гори) і як вони називаються;

які тварини та птахи мешкають у цій природній зоні;

які головні пам’ятки культури розміщені в місті (селі)

Уявлення про час

Батькам слід переконатися, чи дитина знає і розуміє:

що таке годинник та як ним користуватися;

скільки годин у добі;

часові поняття (на світанку, в сутінках, опівдні, опівночі, доба, тиждень, місяць, рік;

як називаються пори року, дні тижня, частини доби;

за якими ознаками визначають настання пори року (зміни в природі, поведінка тварин і птахів, зміни температури повітря)



Успішний першокласник

Письмо без сліз

Чи не кожен дорослий знає, як це — переписувати рядок значків чи абзац, а то й сторінку тексту. І не просто вдруге, а інколи і втретє, і вчетверте. Утім, чергове покоління дорослих продовжує виміщати свої страждання і сльози на теперішніх дітях, які йдуть до першого класу. Аби зупинити це зачароване коло, розкажіть батькам про шляхи виходу з нього

Розвивати дрібну моторику — завдання, яке проходить через усю навчальну програму в закладі дошкільної освіти. Та здебільшого підготовку руки до письма починають на фінішному етапі дошкільного дитинства. Утім, кількість непідготовлених до письма дітей залишається великою. Можливо, тому для майбутніх першокласників зазвичай вибирають зошити з численними заштриховками, розмальовками та іншими графічними вправами. І це на додачу до завдань з власне письма.

Батьки не завжди розуміють, що більше не означає краще. Тому пропонують дітям забагато вправ та завдань. Як результат — сльози і втома. Проведіть для батьків майбутніх першачків консультацію з питань підготовки дитини до письма та допоможіть подбати про належний режим графічних вправ.

Коли варто зупинитись

 

Здатність дитини виробляти звичку писати не втомлюючись — цілком індивідуальна. Якщо якість письма знижується, це стовідсотковий сигнал для дорослого зупинитися та зупинити дитину. І не важливо, скільки часу тривала вправа, навіть якщо менше двох хвилин. Взагалі, найскладнішу роботу — письмо — у першому класі варто чергувати з іншими видами діяльності: читанням, рахуванням, малюванням тощо.

Слушне запитання «Чому писати складно, а малювати — ні?» можна пояснити привабливістю завдання для дитини. Адже малювання для неї цікаве, реалізує її інтереси, а писання — привід для прискіпливої батьківської уваги та відповідних оцінок.

Навіщо ці хмаринки

Мало хто з дорослих замислюється над тим, чи розуміє дитина, навіщо вона пише всі ці палички, гачечки тощо. Необхідно пояснювати маленькому школяреві, як кожен елемент, який він виписує, утворює конкретну букву. Наприклад, якщо написати один за одним два гачечки, то вийде літера и, якщо три — то ш. А якщо поєднати кружечок із гачечком, отримаємо літеру а. Гачечок з довгою петелькою утворюють у, а з короткою — ц.

Кожен учитель знає, як із певного набору елементів можна утворити ті чи ті букви (рис. 1). Та діти зазвичай не можуть вловити зв’язок між гачечком, схожим на ручку парасольки, і літерою чи її елементом. Допомогти їм це зробити має педагог або ж батьки.

Якщо спочатку дитині допомогти зрозуміти значення символів, а вже потім формувати навичку — прописи в повному обсязі стануть не потрібні. Їх слід використовувати як чернетку, де дитина пригадує, пробує, уточнює і відточує своє вміння писати.

Чому літери падають

Дитина має обмежене поле «одномоментного схоплення». Зазвичай для дитини шести-семи років це поле становить три елементи. Для навчання письма це має принципове значення.

Педагог пише елемент-зразок на лівому краю аркуша. Відтак дитина має написати цей елемент у цілому рядку чи навіть у двох рядках. Свій перший елемент дитина порівнює зі зразком і другий та третій також. А от четвертий — уже з елементом, який написала сама, і далі також лише зі своїм. Отже, що далі від зразка, то більш видозміненими стають елементи: то падають, то дрібнішають, а то зростають чи розтягуються на два рядки (рис. 2).

Тому на початковому етапі оволодіння письмом важливо, аби дорослий написав елемент-зразок не лише на початку рядка, а й ще кілька разів. Ідеальний варіант — так розміщувати елементи-зразки, аби дитина могла вписати між ними чотири власні елементи . Згодом кількість елементів-зразків слід поступово зменшувати.

Зауважимо, що для дитини-шульги педагог має написати елемент-зразок на правому краю аркуша.

Як розвивати руку

Серед завдань, які сприяють розвитку м’язів кисті руки, варто віддати перевагу ліпленню з глини та пластиліну; роботі з ножицями; конструктором, що має дрібні деталі; мозаїкою тощо. Дорослим варто пам’ятати, що ігрова форма завдань — найпривабливіша для дитини.

Сприятиме розвитку маленької ручки й допомога мамі на кухні: нарізання овочів, хліба тощо. Такі вправи також привабливі для дитини, оскільки дають їй змогу почуватися рівноправною з дорослими та впевненою в собі.

Адаптація школярів-шестирічок до шкільного життя — найперше завдання дорослих. Маємо бути люблячими, терплячими, уважними, готовими підтримати, зрозуміти, заспокоїти, допомогти, запропонувати співпрацю. Зробити все, щоб дитина відчула себе учнем, здатним радіти через власний успіх та відчувати смак саморозвитку.



 

 

Новини


8 груд. 2023
День пам'яті жертв Голодомору
В КЗДО проведені заходи з старшими дошкільниками

8 груд. 2023
Всесвітній день української хустки
7 грудня відбулися заходи до Дня Української хустки

8 груд. 2023
Святий Миколай до нас в гості завітай
6 грудня в КЗДО "Ромашка" завітав Святий Миколай

Всі новини